За маму, за тата

Маленька Варя живе в сім’ї, де, попри наявність обох батьків, немає жодного дорослого. Мама і тато не спроможні на почуття та турботу, тож дівчинці доводиться досліджувати світ самостійно. Часто через травмування.

Варя шукає відчуття безпеки і знаходить дещо дуже схоже на нього – відчуття ситості. Так народжується ритуал священного поїдання їжі, який зачаровує дівчинку на багато років і десятиліть. Попереду довгий шлях дорослої Варвари лабіринтами викривленої свідомості, спричинених цим помилковим ототожненням форми і змісту, їжі та любові.

Це відверта і зворушлива історія про травму і зцілення – роман симптому, як каже про нього Любко Дереш. Авторка Каріна Саварина відома автофікшенами про непліддя (Не вагітна) та всиновлення (МАМ). Це третя книга її материнського циклу – про внутрішню дитину.

«За маму, за тата» – перша в Україні художня книга про розлади харчової поведінки. Історія, що часто повертатиме в дитинство, де ти не хочеш доїдати суп, ховаєш обгортки від цукерок, чи тебе годують з ложечки.

За маму, за тата.

Не про їжу.

Як часто буває з їжею.