Алкоголь у Львові

Брав, щоб спробувати 12 односолодовий. Спочатку, при відкритті пляшки він був надто спиртуозним, через це я після проби був розчарованим закрив пляшку та поставив десь на тиждень. Але треба сказати, що той випадок, коли тиждень відкритій трохи спустошеною пляшці пішов безумовно, на користь. У результаті, запах виявляється набагато багатшим за смак, як і майже завжди, адже ніс може розрізнити набагато більше ароматів, ніж язик смаків. На ніс віскі солодкий, квітковий, відчувається ваніль, доволі спиртуозний, іноді проскакують нотки хімозності, швидше за все, через молодість спиртів. На смак солодкий, спиртуозний з присмаком карамелізованої груші, післясмак доволі короткий, очікував більше від 12-ки. До віскі пробував додавати небагато води, після чого грушовий присмак став краще відчуватись, спиртуозність стала менш відчутною. Для друзів на прохання додавав колу, в смаку вбило майже все, крім грушовості. В принципі, щоб спробувати 12 односолодовий віскі вперше можна сміло брати.

Переваги: Гарна пляшка, доволі низька ціна як для 12 односолодового віскі

Недоліки: Відчутна спиртуозність напою

Слід сказати, що данний напій потенційно зроблений саме з фруктів та, відповідно, має характерний "важкий" спирт, якщо його так можна назвати. По відчуттях від ректифікованого горілчаного (з відсутнім смаком) він відрязняється певною тягучістю, а також смаком того, з чого був власне зроблений. Класична історія, коли в справі присутній аламбік. Можливо, комусь будуть більш відомі такі напої як ракія, чача, граппа, сливовиця, мадярська "палінка" або німецький шнапс. Всі вони створені саме на цьому принципі, а саме: перегінкою через аламбік фруктової чи виноградної браги. За нашою оцінкою, данний варіант "Фруктовиці" вийшов доволі непоганим, десь в діапазоні 4-4,5 з 5. А за таку суму - так тим паче. Якщо казати саме за "Сливовицю", то це один з найкращих варіантів в цій лінійці. Добре йде з чимось смажено-жирним, охолодження не потребує, а от з різким перебиванням смаку не сильно дружить. Коротше, якщо хочеться відкрити для себе щось нове, то є сенс спробувати український "шнапс".

Переваги: Класичний "шнапс"

Коли хочеться чогось легкого, але зі своїм характером, я часто зупиняю вибір на *Garage Hard Lemon*. Цей напій важко назвати класичним пивом, це скоріше правильний «хард лимонад» для дорослих. Формат *0,9 л* — це взагалі окрема історія. Це ідеальний об'єм, коли 0,5 л мало, а брати кілька скляних пляшок не зовсім зручно. Пластикова пляшка легка, надійно закривається кришкою, що дозволяє взяти напій із собою на природу чи риболовлю, не боячись, що він видихнеться. Перше, що підкуповує — відсутність хімічного присмаку. Тільки-но відкриваєш пляшку, одразу відчуваєш натуральний цитрусовий аромат, наче хтось щойно розрізав свіжий лимон. Смак збалансований: тут немає нудотної солодкості, якою грішать багато коктейлів. Навпаки, приємна лимонна кислинка домінує, що робить напій дуже «питним». Гіркота хмелю тут майже не відчувається, вона делікатно захована за фруктовою основою. Вміст алкоголю *4,4%* — це золота середина. Пиво п'ється надзвичайно м'яко, спирту не чути взагалі. Рекомендую.

Переваги: Добре

Недоліки: Нема

Як шанувальник класичного лагера, я не міг оминути увагою лінійку від тернопільського «Опілля», а саме їхній Koryfei Export у бляшанці. Після кількох дегустацій можу впевнено сказати: це один із кращих представників українського масового пивоваріння, який зберігає традиційний «живий» характер навіть у форматі експортного варіанту. Перше, що кидається в очі — це колір. Пиво має чистий, золотисто-солом’яний відтінок, ідеально прозоре, що підтверджує якісну фільтрацію. Піна щільна, тримається досить довго, не осідаючи за перші десять секунд. Аромат стриманий, але приємний: відчуваються нотки солоду та легкий квітковий відтінок хмелю, без жодних сторонніх металевих чи спиртових запахів. Щодо смакових якостей, то тут «Корифей» тримає марку. Смак м’який, збалансований. В основі лежить приємна солодова солодкість, яка плавно переходить у легку, ледь помітну хмелеву гіркуватість у післясмаку. При міцності 4.2% воно п'ється надзвичайно легко, що робить його ідеальним вибором для відпочинку

Переваги: Добре

Недоліки: Немає

Цілком приємний напій. Що таке спирти «Альфа», це зараз спирт преміум класу при виробництві якого використовується тільки зернова сировина. Подібні спирти використовує і цей виробник горілки з Литви. Аромат: у теплій довелося принюхуватися, щоб щось відчути- легкий горілчаний аромат. Смак: м'який горілчаний, солодкуватий. Якщо хтось набирав банкою цукор з мішка, то повинен пам'ятати аромат сухого цукру. Крім того, горілка здалася густою. Десь у пресі на початку 2000 читав, що виробники горілок дуже часто готовий продукт додають у горілку глюкозу, щоб її згустити і таким чином підвищити або приховати якісні характеристики продукту. Не знаю, як розцінити в даному випадку. Якихось добавок більше не відчув. Загалом заходить дуже добре. Горло гріє не гидко. Чи не запивав. Заявлений градус не відчувається. З урахуванням відсутності аромату та незрозумілого смаку чудово піде пити в чистому вигляді, а також для приготування коктейлів. На ранок жодних наслідків вживання немає. Рекомендую.

Вирішив спробувати "Янтар Світле" у великій пляшці 1,2 л, адже іноді хочеться чогось простого та невимушеного. Це пиво позиціонується як класичний світлий лагер, і, чесно кажучи, воно цілком виправдовує свої обіцянки. Насамперед, аромат досить легкий, без різких ноток, відчувається класична солодова основа з дуже делікатною хмелевою свіжістю. Для світлого пива це саме те, що треба – нічого зайвого, лише приємний, ненав'язливий букет. Смак теж не підкачав. Він м'який, без вираженої гіркоти, що робить це пиво дуже питким. Є легка солодовість, яка гармонійно поєднується з ледь відчутним хмелевим післясмаком. Як для 4,5% алкоголю, воно п'ється легко і не викликає відчуття "важкості". Це пиво ідеально підійде для тих, хто шукає освіжаючий напій без надмірної інтенсивності. Об'єм 1,2 л – це, звичайно, дуже зручно для компанії або просто для вечірнього відпочинку, коли не хочеться постійно бігати за добавкою. Загалом, "Янтар Світле" – це надійний вибір, якщо ви шукаєте легке хороше пиво.

Переваги: Смачне, недороге

Недоліки: Немає

Сорок сім градусів. Просто щоби одразу розуміти, який напій споживаєш. Спиртуозності немає ані в запаху, ані в смаку, градус не відчувається. Запах солодкий, є ваніль. Але не ваніль з ванільного дерева, коли есенції бухнули щоби «пахнуло» і не нудно-солоденький запах! Скоріш карамелізоване яблуко, з відтінком ванілі, відчувається дуб, щось терпко-фруктове, наче скоринка знята з фрукту. Напій не водянистий, тіло доволі потужне, можна жувати, ніжки спускаються красиво у бокалі. Смак не сухий, масний, є приємний, не дуже сильний опік перцю - то жито, хоча бурбон і не житній. Дуб в смаку, хоча бурбон не передублений, а такий як треба. Посмак середній, але другий, третій ковтки стають ще приємнішими, тому середній посмак не псує враження. Пустий бокал із запахом тирси та трохи фруктів. Ціни на бурбони розтуть, на жаль. Але вважаю що спробувати цей бурбон варто! Ціна адекватна навіть без знижки, хоча за повну ціну без попередньої дегустації не брав би. Акції на Маудау - наше все! Дякую!

Переваги: Якісний бурбон від відомого виробника.

Недоліки: Ціна могла би бути трохи меншою, але якщо подивитись, скільки зараз коштують ноунейми-новодєли, то може й нормальна ціна.

Хороший коньяк. Ереванский завод это, конечно фирма́. У меня во времена перестройки после был знакомый из Еревана. У них там такой бардак в то время был, сахара чай попить не было. И вот мой знакомый приехал к нам за помощью. Колбаса, конфеты, короче продукты долгого хранения. Колбаса с/к. Мы помогли, ему понравилось. В знак благодарности, в следующий раз привез десятилетнего коньяку пару бутылок. Нам понравилось. Ты нам бакалею мы тебе промтовары, так сказать. Тогда я только познакомился со своей будущей женой. Так мы перепили всю линейку ереванского. Так вот он рассказывал, что те, кто разбирается в коньяке по воскресеньям(давальческий день,с гор коньяк привозили сдавать)приезжали к заводу и дегустировал давальческий коньяк прямо из бочонков. И если подходил, покупали бочонками. Рассказывал, что такой коньяк привозили сдавать, нектар нереальный. Сами по дедовым рецептам. Может и мне такой прадед попадется. Спасибо "Maudau" за возможность приобщиться к культуре армянского народа.

Переваги: Происхождений

Недоліки: Нет

О, ну тут класика, як чебурек біля вокзалу – Johnnie Walker Red Label. Це той віскі, який знає всі твої секрети і вміє зробити тусу навіть у найтупішій компанії. 40%, 1 літр – це вже заявка на серйозний вечір. Аромат простий, але приємний: трохи диму, карамелі, ванілі і легенький натяк на спеції. Це не той віскі, який нюхаєш, як сомельє, а той, який п'єш, як є. На смак – прямолінійний: трошки солоду, карамельки і легка перчинка. Нічого надприродного, але й не фігня якась. Його сила – в універсальності: п'єш чистим, закидуєш льоду, заливаєш колою чи імбирним елем – і завжди нормально заходить. Ціна? А шо, літр на таку вартість – це майже благодійність. Цей чувак не претендує на статус "витриманого солодового короля", але свою роботу він робить чітко. Вердикт: бери, якщо треба щось просте, надійне і перевірене часом. Це ідеальний варіант для туси, шашликів чи просто вечора, коли хочеться трохи розвантажити мозок. Red Label – як друг, який не зрадить, але і в душу лізти не буде.

Переваги: Для коктейлів норм