Я фанат крем-лікерів. Але не тих, що нагадують фруктовий йогурт, а справжніх — густих, зігріваючих, на основі якісного ірландського віскі та вершків. Я взяв цю пляшку Somrus Mango Cream з великим скепсисом, і ось мої висновки. Колір та Консистенція: На вигляд — це вже не класика. Яскраво-жовтий колір зразу ж кричить про манго. Консистенція, на мій погляд, занадто рідка. Це не той оксамитовий, густий напій, який обволікає. Він легший, ніби його розбавили. Смак (Він же, головна суперечка): Головне тут – манго. І його багато. Воно домінує над усім. Спочатку це приємний, солодкий смак стиглого фрукта, але він занадто швидко переходить у штучну солодкість. Де база? Де той зігріваючий алкогольний тон, який балансує вершки?

Могу сравнивать с Mozart и другими ликёрами такого типа, вкус плотный, нет водянистости, присущей более дешёвым кремовым ликёрам. Прекрасно подойдёт пить просто так, благо не сильно алкогольно.