Бахтіяр-наме

"Бахтіяр-наме" ("Повість про Бахтіяра"), відома також під назвою "Повість про десятьох візирів", - твір, широко відомий на Сході. Час його написання вчені впевнено відносять до ХІ–ХІІ століття. Різноманітні списки "Бахтіяр-наме" зберігаються в більшості рукописних сховищ світу. Відомі, крім численних перських, також арабські, уйгурські та малайські версії цього твору. Арабська версія дійшла до нас у складі казок "Тисячі й однієї ночі". Про велику популярність "Бахтіяр-наме" свідчить, зокрема, той факт, що пропонований переклад здійснено з рукопису, переписаного 1687 року в Індії, в епоху розквіту династії Великих Моголів. Книгу також органічно доповнюють середньовічні повісті й оповідання, зокрема "Про доньку кашмірського правителя", "Наср-Айяр" та ін.