За свої гроші саме то

Саме Ахтамар дуже давно не брав, останній раз ще в старому "кузові". Але з'явився повод, потрібно було пригостити товариша вірменина))) Якось чекав більшого від додавання спиртів з Пуату-Шаранта, але загальне враження не погане. Не варто намагатись його одразу пити після відкриття пляшки, налийте та зачекайте при наймі хвилин 20-25.

Саме Ахтамар я не дуже люблю у нинішньому релізі. Тому що смак не такий мякий, яким був до зміни рецептури кілька років тому. Тому що десятирічний коньяк не може так погіршуватись у смаку після двох місяців у відкоркованій пляшці. Але при всьому тому: купую на подарунок, коли треба, бо красива пляшка, знаний коньяк, коробка дешева, але вона є))) Ну і справедливості заради: якщо не брати до уваги важкість напою особисто для мене, якщо пити коньяк протягом тижня після відкоркування - цілком пристойно! І запах має аромати сухофруктів (хоч це вже не той східний базар, як раніше), але більше дубу, трохи шоколаду і дорогої шкіри. Дегустувати можна, цілком підійде для посиденьок з друзями. Або під десерт і каву - дуже в тему.

Схоже, я знайшов вірменський коньяк для себе. Колись (ще до придбання Мартелєм Єреванського коньячного заводу) пив доволі багато Арарату, але мені чомусь не зайшов. Тоді подобався Одеський коньяк (до того, як його викупив Черняк і спаскудив!) та французські. Тому дуже не хотів повертатись до Арарату, але в пошуках свого коньяку на поточний момент - спробував, і мені дуже сподобалось! Це дійсно ЯКІСТЬ! Краще багатьох сучасних релізів французських коньяків. Набагато краще