Порошок для тварин Arterium Цефазолін - антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. Порошок білого чи майже білого кольору. Дуже гігроскопічний.

Фармакологічні властивості.

Цефазолін - напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик І покоління. Механізм антимікробної дії пов'язаний із придушенням ферменту транспептидази, блокадою біосинтезу мукопептиду у клітинній стінці бактерії. Цефазолін має широкий спектр антимікробних.
(бактерицидної) дії. Активний щодо грампозитивних мікроорганізмів (Staphylococcus spp., які синтезують і не синтезують пеніциліназ, більшості штамів Streptococcus spp., у тому числі пневмококів, Corynebacterium diphtheriae), грамнегативних мікроорганізмів (Escherichia coli, Salgella spp, Salgella spp. Enterobacter aerogenes, Neisseria gonorrhoeae). Стійкі до антибіотика індолпозитивні штами протею (P. morgani, P. vulgaris, P. rettgeri), Pseudomonas aeruginosa; не діє на рикетсії, віруси, гриби, найпростіші. При внутрішньом'язовому введенні через 1 годину у крові досягається терапевтична концентрація. У собак після внутрішньом'язового введення препарат досягає максимальної концентрації протягом 30 хвилин. У плазмі крові протимікробна концентрація зберігається 8-12 годин. Зв'язок із білками плазми крові становить 85%. Об'єм розподілу у рівноважному стані становить 700 мл/кг, період напіввиведення - 48 хвилин. Концентрація цефазоліну в тканинах жовчного міхура та жовчі значно вища, ніж у сироватці крові. Цефазолін виводиться на 90% нирками у незміненому вигляді.

Застосування.

Лікування собак і котів при захворюваннях органів дихання та сечостатевої системи, шкіри, кісток та суглобів, інфікованих ранах, а також тварин, хворих на перитоніт, викликаних мікроорганізмами, чутливими до цефазоліну. Профілактика хірургічних інфекцій у перед- та післяопераційні періоди.

Дозування.

Внутрішньом'язово та внутрішньовенно (струменево або краплинно). Перед застосуванням препарат слід розчинити. Приготування розчину слід безпосередньо перед застосуванням. Для внутрішньом'язового введення вміст флакона розчиняють у 4-5 мл 0,9% розчину натрію хлориду або стерильної води для ін'єкцій. Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу розчиняють у 10 мл 0,9% розчину хлориду натрію і вводять повільно протягом 3-5 хв. При внутрішньовенному краплинному введенні разову дозу розчиняють у 100-250 мл 0,9% розчину хлориду натрію або 5% розчину глюкози; ін'єкцію проводять протягом 20-30 хв. (Швидкість запровадження 60-80 крапель на 1 хвилину). Рекомендована доза для котів та собак становить від 15 до 30 мг цефазоліну на 1 кг маси тіла. Тривалість лікування залежить від форми та тяжкості захворювання та становить від 5 до 10 днів.
Для профілактики розвитку хірургічних інфекцій у передопераційний період тваринам вводять цефазолін у дозі 20-25 мг/кг за 1 годину до операції. Для запобігати хірургічним ускладненням у післяопераційний період вводять у дозі 20-25 мг цефазоліну на 1 кг маси тіла тварини з інтервалом 6-12 годин протягом 3-5 днів.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів.

Застереження.

Взаємодія з іншими засобами та іншими формами взаємодії.
Не рекомендується одночасний прийом цефазоліну з антикоагулянтами та діуретиками. Фармацевтично цефазолін несумісний з аміноглікозидами (взаємна інактивація). Аміноглікозиди при одночасному використанні з цефазоліном збільшують ризик розвитку ураження нирок. При одночасному застосуванні цефазоліну та діуретиків блокада канальцевої секреції збільшує концентрацію цефазоліну в крові, уповільнює виведення та підвищує ризик розвитку токсичних реакцій.

Побічна дія.

Можливі алергічні реакції: гіпертермія, висипання та свербіж шкіри, бронхоспазм, анафілактичний шок, набряк Квінке. Біль при внутрішньом'язовому введенні та флебіти, парафлебіти при внутрішньовенному введенні. При тривалому лікуванні - дисбактеріоз,
суперінфекція, спричинена стійкими до антибіотика штамами, кандидозний стоматит. У тварин із попередніми порушеннями функції нирок при лікуванні великими дозами препарату можливі прояви нефротоксичності (підвищення сечовини та креатиніну у сироватці крові). Дозу препарату у цих випадках знижують та лікування проводять під контролем динаміки цих показників.