Ти знаєш, що ти-людина?

Василь Симоненко (1935-1963) - український поет-шістдесятник і журналіст - пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960-1970-х Оків. Провідною темою його творчості є любов до Украïни, ïï безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй).

Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка. До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя ("Тиша і грім") та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.