Європейський словник філософій: український контекст. Лексикон неперекладностей. Том 5 -

Цей том відкриває новий вимір українського видання Словника. Том складається виключно з оригінальних текстів, написаних українськими авторами. Українські статті вступають у діалог із текстами попередніх томів та доповнюють їх. Понад те, п’ятий том містить бібліографічні покажчики, які допомагають читачеві зорієнтуватися у всьому просторі Словника.

Українське видання Словника є складовою міжнародного проєкту «Європейський словник філософій», здійснюваного під керівництвом Барбари Кассен. Метою цього проєкту є поглиблення діалогу між різними філософськими традиціями Європи завдяки з’ясуванню філософських неперекладностей європейських філософських мов. Французький оригінал видання Vocabulaire européen des philosophies. Dictionnaire des intraduisibles вийшов друком у Парижі 2004 року, а 2019 року вийшло друге видання. Його створювали фахівці з різних країн Європи, Америки та Азії.

Оскільки пояснення того чи того філософського терміна однією мовою, природно, відрізняється від аналогічного пояснення іншою мовою, то робота над Словником в іншому мовному просторі – це не лише переклад, а й адаптація, розвиток, доповнення. Ідея перекладу «неперекладностей» Словника іншими мовами належить Костянтину Сігову. Саме українська команда Словника першою запропонувала стратегію «покрокового» багатотомного перекладу, в якому статті об’єднуються в тематичні рубрики. І саме українська команда, видавши перший том у 2009 році, вперше здійснила публікацію значного обсягу текстів Словника в перекладі з французької. Згодом нашу ініціативу перекладу Словника підтримали інші мовні спільноти: сьогодні тексти Словника видані також англійською, арабською, іспанською, португальською, російською та румунською. Тимчасом, у 2011 вийшов із друку другий том українського видання, у 2013 – третій, у 2016 – четвертий том.

Історія українського видання Словника триває понад півтора десятиліття і, сподіваємося, триватиме й надалі. Це увиразнює деякі її не безпосередні плоди. Адже Словник надав дисциплінарний статус (принаймні коли йдеться про українську філософську спільноту) великій царині досліджень – тематиці неперекладної термінології. Зрештою, з цією тематикою зіштовхується всякий, хто перекладає філософські твори. Але нині ми бачимо неперекладність не як одне з питань інструментарію перекладача філософських текстів, а як повноцінну царину історико-філософських досліджень, що має якнайширші міждисциплінарні перспективи. Варто зазначити, що нині тематизована неперекладність уже стала частиною університетських курсів, а також невід’ємним розділом перекладацьких підходів і рефлексій у цілій низці сучасних українських видань світової класики. Ми бачимо, як новаторська роль української команди великого міжнародного проєкту надає нової якості важливому аспектові філософських досліджень в Україні, виводячи їх на принципово новий рівень.

У зв’язку з цим слід сказати, що тривалу історію українського видання Словника неможливо відокремити від того історичного тла, на якому вона розгорталась. Більше половини цієї історії припадає на час війни за українську Незалежність, війни, що з 2022 стала повномасштабною. П’ятий том виходитиме друком у Києві під сигнали повітряних тривог і вибухи, на тлі фронтових зведень, повідомлень про трагедії тилових міст, на які падають російські ракети, на тлі втрат, болю, солідарності та страшного напруження всіх сил нашого народу в боротьбі за своє існування. Це том воєнного часу, який проливає нове світло на увесь проєкт Словника. Його поява свідчить, що наш дух не зламати, що країна, яку від російських імперіалістичних намірів і геноциду захищають її Збройні Сили, живе, творить, знаходить ресурси для розвитку. Поставши свого часу як духовна альтернатива «мовному імперіалізмові», Словник нині є частиною боротьби проти імперіалізму звичайного, архаїчної потвори, яку саме час залишити в минулому, і фізично, і духовно. Власне, українське видання Словника від початку було втіленням українського лідерства, одним з інтелектуальних плодів нашої Незалежності, неможливих без неї. Тож сьогодні він постає і як показник того, на що ми спроможні, коли єднаємо зусилля задля спільної мети, і як наша надія на творче майбутнє, що його нікому не сила нас позбавити.