Чого я не навчився у школі. Філософія для шукачів пригод - Каґґе Ерлінґ

Захоплива історія життя у подорожах від одного з найдосвідченіших мандрівників світу

Є те чому нас точно не навчать у школі – стійкості перед невдачами, розпалювання жаги до нових відкриттів та пригод, безстрашності перед випробуваннями та впертості йти своїм шляхом. Ерлінґ Каґґе, полярний дослідник, запевняє, що вчитися ніколи не пізно і завжди можна знайти вдалий момент, щоб змінити життя на краще.

Книга-мандрівка Арктикою та Антарктикою стане незамінним путівником у пошуках напрямку для власних мрій та бажань. Від банального  раннього підйому до підкорення Евересту, від прийняття дрібних невдач до перемоги над арктичним штормом – інколи неможливо впливати на умови, але ми можемо впливати на себе.

Чому варто прочитати книжку Ерлінґа Каґґе?

• Автор Ерлінґ Каґґе – перший у світі дослідник, який дійшов до Північного та Південного полюсу і піднявся на Еверест.
• Біографічна історія, яка поєднує у собі досвід відомих світових філософів та їх практичне використання у екстремальних умовах життя.
• Наповнена мотиваціями, яскравими подорожами високогір’ями та реальними фактами з життя мандрівника стане чудовим поштовхом до власних особистісних змін.

Для мене велика втіха — визначення мети, можливо, егоцентричної, але моєї, власної, не Геєрдалової, не сусіда чи когось із родини. Я можу це здійснити! Перепливти Атлантику! Надати допомогу тому, хто її потребує. Купити пляшку шампанського. Відмовитися від спокуси. Написати книжку. Створити видавництво або сім’ю. Стати адвокатом.

То, може, Південний полюс? Податися самому на Південний полюс? Не встиг подумати, як рішення визріло. Потім слід було продумати, як його здійснити. Якби я змінив порядок — спершу все продумав і зважив, потім обрав ідею для втілення, а вже згодом обміркував, чи здійсненна моя ідея і чи варто братися за її реалізацію,— я навряд чи написав би цю книжку.

Відвага в щоденному житті пропонує зовсім інші виклики. Не раз спостеріг за собою, що волів би двічі на рік сходити на Еверест, аніж щодня переживати несправедливість і жорстокість. Нести відповідальність за трьох доньок-підлітків для мене страшніше, ніж підкорювати гірські вершини. Дуже важко долати серйозні недуги, виказувати приязнь, дотримуватись обіцянок, наважуватися на розрив стосунків, не  кажучи вже про кохання і прояви любові чи проживання зневіри, горя і зради.