Мрійник - Владислав Реймонт

Владислав Реймонт - польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 р. за роман "Селяни". Належав до кола неоромантиків "Молода Польща". Автор оповідань, повістей, романів, різноманітних тематично і жанрово. У творчості поєднано традиції критичного реалізму з елементами натуралізму і символізму. У кращих зразках прози "Зустріч", "Перед світанком", "Справедливо" домінує побутова тематика і картини з життя села. Романи "Комедіантка", "Бродіння" присвячені описам життя провінційного чиновництва, акторського середовища, переважає міська тематика. Автор роману "Вампір", історичної трилогії "1794 рік" про Польщу кінця XVIII століття і національно-визвольне повстання під керівництвом Тадеуша Костюшко. Реймонт болісно сприймав революційні події 1905 р., не схвалював революцію як спосіб змін у соціумі. Творчим відгуком на ці події став роман "Мрійник" 1910 р. тематично і за художньою манерою близький до "Комедіантки" та "Ферментів". Головний герой твору - касир на маленькій залізничній станції, який втікає у Париж, мріючи про надзвичайне кохання і відчуваючи тугу за омріяним недосяжним життям.