Шкодуючи за тобою

Морґан Ґрант і її шістнадцятирічна донька Клара ніяк не можуть віднайти спільної мови.

Морґан твердо налаштована не дати доньці наробити таких самих помилок, яких наробила вона: завагітніти й вийти заміж надто рано. Через це Морґан відклала свої мрії на потім. Клара ж не хоче прислухатися до порад. У її передбачуваної матері немає ані крихти спонтанності.

Вони геть не сходяться ані характерами, ані цілями — матері й доньці все складніше співіснувати. Єдиний, хто здатен принести в дім мир, — це Кріс, чоловік Морґан, батько Клари і якір сім’ї. Та цей мир розсипається на друзки, коли Кріс трагічно гине в аварії за сумнівних обставин.

У марних спробах відбудувати все знищене Морґан знаходить підтримку в людини, у якої зовсім не очікувала її отримати, а Клара — у єдиному хлопцеві, з яким їй заборонено спілкуватися. З кожним новим днем, новою таємницею, новою образою і новим непорозумінням мати й донька віддаляються все більше. І здається, що вже ніколи не зблизяться знову…

"Я впевнений, що ніколи не витрачу жодної секунди свого життя на те, щоб шкодувати про тебе"

"Розбите серце загартовує характер"

"Цікаво, чи люди — єдині живі істоти, які відчувають порожнечу всередині"

"Думаю, настав час зрозуміти, ким я маю стати, перш ніж я почну жити своїм життям для інших"