Цей базовий Кьянті оголив мені тільки своє околовишневе нутро- дуже багато черешні, вишні, вишневої кісточки, лікеру, родзинки, дуб ванільний, все в сирій землі, після дощу-аромат дуже солодкий. В смаку зовсім інше, кисла вишня, перестигла полуниця, бальзамік–все в мікродозах, майже невловиме - тіло невагоме, як привид. По всім параметрам зрозуміло, шо воно на грані винної смерті-але під карбонару зайшло непогано. На більше його не вистачить.