Лірика Маріупольських бомбосховищ - Оксана Стоміна

Іван Малкович: "Ми познайомилися колись на виставці в Арсеналі. Згодом Оксана Стоміна з чоловіком Дмитром навідалися до мене у видавництво. А після 24 лютого 2022-го Дмитро, не вагаючись, пішов захищати Україну. Три місяці героїчного спротиву і - полон, з надто туманною інформацією щодо місця його перебування. . . Свої вірші і тексти про війну Оксана Стоміна називає репортажними. Більшість із них присвячено подіям в оточеному Маріуполі, ще частина - це невідправлені віршовані листи до чоловіка. . . 2014 року під час першої окупації вони на місяць виїхали з рідного Маріуполя, а тоді знову повернулися, щоб духовно охороняти місто, і навіть у 2022-му свідомо залишалися там, доки місто намагалося чинити опір. . . Душа Оксанина - віддавна українська. А куди душа, туди й мова. Звісно, з мовою трохи складніше - у її віршах іноді ще трапляються дивні новотвори й звороти, притаманні людям, які лише опановують українську, але з часом це вивітриться. Однак ніколи не вивітриться з її чистої і щирої поезії висока нота безмежної любові, страждання та невичерпної надії, притаманної справжнім поетам".

Рік видання: 2025

ISBN: 978-617-585-305-4

Розмір: 140x215x9 мм