Орляк багаторічний трав'янистий папоротник (Кореневище) (Pterídium aquilínum) Agro-Market (51068)

Стародавня рослина, вік якої становить понад 50 млн років. Орляк дійшов до наших днів у первозданному вигляді. По всьому світу існує понад 10 000 видів рослини. Орляк звичайний можна зустріти повсюдно, крім пустель і полярних територій.

Латинською мовою назва папороті орляка звучить як Pteridium aguillinum: так, перше слово означає "крило", тоді як друге походить від слова aquilla - орел. Таку назву рослина отримала через схожість форми листя з крилом орла. Однак має місце й інша версія походження назви. Річ у тім, що на зрізі черешка орляка судинні пучки утворюють фігуру, яка нагадує за своїми обрисами двоголового орла. Цей їстівний вид папороті, що досягає заввишки 30 - 100 см, має міцне, товсте, повзуче кореневище чорного кольору, діаметр якого може досягати 1,5 - 10 мм. У орляка їдять саме рахіси, причому в той час, коли листова пластинка ще перебуває в зародковому стані.

Вибір ґрунту

Орляк успішно зростає в родючому пухкому субстраті. Суглинки трохи погіршують розвиток багаторічника. Субстрат з торфу, піску і листяної землі стане відмінним варіантом для посадки готового саджанця. До початку заходів ділянку перекопують і додають гравій або цегляну крихту. Вапно позитивно позначається на зростанні папороті.

Освітлення

Рослину розміщують у тіні. Кімнатні види віддають перевагу північному напрямку, тому горщики ставлять на підвіконня саме з цього боку. Тут крона вай буде захищена від потрапляння сонця. У тіні зелень набуває більш інтенсивного забарвлення. Через сонячні промені, навпаки, листя блідне і виглядає майже прозорим.

Підживлення

Підживлення вносять у помірних кількостях. Уперше кущі підживлюють мінеральними добривами навесні, коли з'являться молоді відростки. Потім щомісяця повторюють процедуру, поки не закінчаться вегетативні процеси.