Соловей

У коханні ми дізнаємося, ким би хотіли бути, а на війні — ким ми є

Франція охоплена вогнем Другої світової. Великі міста й маленькі селища окуповані нацистами, у небі — ворожі літаки, а навкруги — зневіра, смерть і страждання.

Віанна Моріак — сільська вчителька, яка провела на війну чоловіка і змушена щодня докладати неймовірних зусиль, аби врятувати свою родину: виживати без їжі і грошей, ділити дах з ворогом, зазнаючи нелюдських страждань.

Її вісімнадцятирічна сестра Ізабель приєднується до партизанського руху Опору. Разом з однодумцями вона вірить, що Франція вистоїть і рано чи пізно переможе ворога. Поки тисячі французів коряться ворогові й намагаються пристосуватися до сумних обставин, тендітна дівчина, на яку полює Вермахт і СС, стає невловимим провідником, що рятує десятки військових пілотів, переправляючи їх таємним маршрутом через Піренеї.

Віанна та Ізабель дуже різні, і на цій війні у кожної — свій шлях і свій подвиг.

У «Солов’ї» показано те, про що мовчать підручники історії, — війну очима жінки та її роль у цих подіях. Основою книжки стала реальна історія бельгійки, яка приєдналася до партизанського руху спротиву.

Для поціновувачів якісної художньої літератури, усіх, кого цікавить період Другої світової та любителів реальних історій.

Крістін Генна майстерно переносить свої улюблені теми в часи Другої світової війни, коли нацисти перетнули лінію Мажино та вторглися до Франції. Основою книжки стала реальна історія. USA Today

Авторка розповідає, як нацисти через голод, залякування та жорстокість деморалізували французів, спричинивши суспільний колапс, який призвів до депортації та знищення понад 70 000 євреїв. Kirkus

Історичний роман, що з’явився завдяки перевіреній роками майстерності Крістін Генни, зачарує навіть найвибагливішого читача. Shelf Awareness

На війні ми дізнаємося, ким ми є

Якщо я щось і зрозуміла за своє довге життя, то це те, що в коханні ми дізнаємося, ким би ми хотіли бути, а на війні — ким ми є. Сучасна молодь хоче знати все про всіх. Люди вважають, що обговорення проблеми має розв’язати її. Я ж із більш мовчазного покоління. Ми знаємо ціну забуття.

День промайнув у тумані теплого задоволення. Вони розмовляли, сміялися та їли. Надвечір, коли Софі награлась зі своєю вудкою, Антуан, майструючи для доньки вінок із ромашок, раптом промовив:

— Скоро Гітлер втягне всіх нас у війну.

Війна.

Усі говорили лише про це. В’янн не хотіла про неї чути. Тим паче не такого чудового літнього дня.