Як ми вчимося. Чому мозок навчається краще, ніж машина… Поки що Станіслас Деан (м'яка палітурка) - Станіслас Деан

Людський мозок — надзвичайний ґаджет для навчання. Багато пам'яті, гнучкість мислення і здатність до оновлень — він є найкращим джерелом натхнення для останніх розробок у галузі штучного інтелекту. Попри це вчені досі не змогли навчити роботів того, що може людина.

То як ми вчимося? І що такого особливого є в нашому мозку, що неможливо відтворити на роботах? Відповіді на ці запитання дає у своїй книжці Станіслас Деан. Написана на межі  інформатики, нейробіології та когнітивної психології, вона розповідає, як наш мозок опрацьовує нову інформацію і вдосконалюється. Але найголовніше — пояснює, як ці алгоритми можна використовувати у навчанні, щоб досягати ще кращих результатів.

Чим хороша книга "Як ми вчимося"

• Розповідає, як зробити мозок пластичнішим і покращити пам'ять і активність у будь-якому віці. 
• Дає можливість "зазирнути" в процес формування свідомості дітей. Як вони так інтуїтивно схоплюють все? Як розвиваються їхні когнітивні здібності? 
• Показує, як завдяки дослідженням людського мозку розробники штучного інтелекту пробують його вдосконалити. Але робот поки не здатен мислити так, як людина, тож у нейронауці залишається ще багато чого недослідженого.
• Розкладає все по поличках простою мовою з максимально зрозумілими прикладами.

Цитати із книжки

Про важливість освіти для людини:

Освіта — головний акселератор людського мозку. Без неї таланти нейронів ніколи не перетворяться на шліфовані діаманти. Не дивно, що в розвинених державах освіта входить до головних статей бюджетних видатків. Усі досягнення людства завдячують своїм існуванням навчанню і здібностям, які воно розвиває: читання, письмо, рахунок, алгебра, музика, відчуття часу і простору, вдосконалена пам’ять... От ви знали, що грамотна людина здатна втримати у короткочасній пам’яті вдвічі більше складів, ніж неписьменна? Або що кожен додатковий рік освіти на кілька пунктів збільшує iq?

Про обмежені можливості штучного інтелекту:

Попри захопливі технологічні прориви можливості сучасних комп’ютерів явно обмежені. Типові алгоритми глибинного навчання наслідують лише невеличку частину функцій людського мозку, яка відповідає початковим етапам обробки інформації. У мозку вона відбувається несвідомо і займає двісті-триста мілісекунд. Але назвати її поверховою язик не повертається: за якусь мить мозок розпізнає обличчя або слово, ставить його в контекст, розуміє значення і навіть зв’язує у невелике речення... Ось тільки цей процес завжди висхідний, тобто відрефлексувати його не реально. Вже на пізніших етапах — а вони відбуваються повільніше і краще піддаються усвідомленню і рефлексії — мозок застосовує функції, практично недосяжні для сучасних машин: логіку, висновування і гнучкість. Навіть найновітніший комп’ютер програє людському дитинчаті в умінні будувати абстрактні моделі світу.

Про навчання як двигун змін:

Якби мене попросили підсумувати таланти нашого виду одним словом, я сказав би «навчання». Ми не просто Homo sapiens, ми Homo docens — вид, який сам себе вчить. Більшість людських знань про світ не успадковані, а засвоєні із середовища, від інших особин. Окрім нас, жодній тварині не вдалося так радикально розширити свою екологічну нішу: вийти з африканських саван і за кілька тисячоліть заселити пустелі, гори, острови, заледенілі полюси, печери, міста і навіть відкритий космос. Навчання — двигун цих змін.