Шумовиння днів

"Я запитав її, чи вона любить Жана-Соля Партра, і вона відповіла, що збирає всі його твори. Тоді я й собі сказав: «Я теж». І щоразу, коли я казав їй що-небудь, вона відповідала: «Я теж». І навпаки... Зрештою, щоб провести суто екзистенціальний експеримент, я сказав їй: «Я щиро кохаю вас», а вона тільки зойкнула."

"Шумовиння днів" Бориса Віана — це ніжна, комічна і гнітюча історія кохання. Книга переносить читача в епоху джазу і змальовує чарівну і феєричну подорож, сповнену щастя і трагічності. У цьому романі музика Дюка Еллінґтона відіграє важливу роль, а Жан-Поль Сартр як герой роману стає частиною бурлеску. Книга торкається вічних тем — кохання і музика.

Книга містить велику кількість музичних посилань і відображає атмосферу джазової епохи. Поміж комічними сценами книга розглядає важливі теми, такі як кохання, життєва філософія, смерть та культурні аспекти.

• Тим, хто хоче познайомитися з творчістю Бориса Віана.
• Поціновувачам якісних та глибоких історій кохання.
• Фанатам джазу, музики та культури чорношкірих американців.
• Любителям атмосферних романів з химерними елементами.
• Тим, хто обожнює поєднання непоєднуваного: комічності та гнітючості, щастя і трагедії, феєрії та іронії.

Відгук про роман "Шумовиння днів"

Це, без сумніву, найкраща книжка Віана. Нині дискутують про Віана, бо він виготовив безперечний шедевр: косметичне молочко, еліксир молодості. Читання «Шумовиння днів» дає змогу помолодшати. Щоправда, з літами цю книжку відкриваєш уже по-іншому. Якщо читати «Шумовиння днів» у чотирнадцять років, це можна вважати за обряд ініціації. У сорок років сум уже не той; вражає вдавана наївність книжки, її оманлива невинність. Майже починаєш підозрювати в цинізмі автора, що перетворив свою серцеву недостатність на легеневе біле латаття Хлої (названої так на честь однієї мелодії Дюка Еллінґтона). Що далі простувати життям, то молодшим стає цей текст. Коли я перечитаю його в 60, 70, 80, 90 років, він дасть мені змогу знову мати чотирнадцять. Деякі автори швидко старіють, інші не дають постаріти нам.

— Фраґмент передмови Фредеріка Беґбеде