Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує

Більшість людей вірить, що найкращий спосіб мотивації — це винагорода або покарання, поширений метод батога і пряника.

Деніел Пінк доводить, що цей підхід — помилковий. У цій книжці він пояснює, що джерелом мотивації є третій драйв — наші вроджені потреби самотужки керувати власним життям (автономія), удосконалюватись та творити (майстерність), й покращувати світ навколо (мета). Компанії, які навчаться створювати середовище, що живитиме третій драйв, отримають продуктивніших й більш залучених працівників. А люди, які зрозуміють механізм роботи третього драйву, навчаться управляти внутрішньою мотивацією, бути наповненими та отримувати задоволення від роботи.

«Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує» — унікальна книжка, яка не втрачає своєї актуальності вже понад десять років і допомагає бізнесам перейти на новий підхід управління людьми, а працівникам — змінити сприйняття світу і спосіб життя.

Чому варто прочитати книжку «Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує»?

• Опираючись на чотири десятиліття наукових досліджень людської мотивації, Пінк викриває невідповідність між тим, що про мотивацію знає наука, і тим, як ми намагаємося мотивувати себе й інших людей насправді.
• Бестселер The New York Times, який пропонує читачам новий погляд на мотивацію від автора книги When: The Scientific Secrets of Perfect Timing.

Про автора:

Деніел Пінк — американський письменник, автор п’яти бестселерів New York Times. У минулому виконавчий продюсер і ведучий популярної передачі про соціальну поведінку людей на каналі National Geographic.

Цитати:

Це книжка про мотивацію. Я розкажу вам, що більшість із того, у що ми віримо щодо цієї теми, є хибним, і що відкриття, які зробили Гарлоу та Деці декілька десятиліть тому, набагато ближчі до істини. Проблема в тому, що більшість бізнесів усе ще не використовує ці сучасні теорії про те, що насправді нас мотивує. Багато організацій — не лише бізнесових, а й урядових і некомерційних — дотепер керуються теоріями про людський потенціал та особисту ефективність, які належно не досліджені, застарілі й родом із фольклору, а не з науки. Організації продовжують упроваджувати короткотривалі плани фінансового заохочення та практикують оплату за виробіток, хоч кількість доказів, що такі заходи зазвичай не мають впливу, або навіть заподіюють шкоду, постійно зростає. Але й це ще не все. Ці підходи проникли у школи, де ми заохочуємо трудові ресурси майбутнього до навчання за допомогою «айподів», готівки та піци. Щось пішло не так.

Хороша новина в тому, що розв’язання цієї проблеми — перед нашим носом: у напрацюваннях багатьох учених-біхевіористів, які продовжили справу Гарлоу й Деці і чия праця протягом останніх п’ятдесяти років сьогодні допомагає нам краще розуміти людську мотивацію. Надто довго існувала невідповідність між тим, що відомо науці, і тим, як діє бізнес. Мета цієї книжки — заповнити цю прогалину.

У компаній, що покладаються на зовнішні винагороди як на метод управління своїми працівниками, найважливіші системи керуються продуктами, що створили волонтери, яким, здається, винагорода не потрібна. І йдеться не лише про десятки тисяч програм по всій планеті. Сьогодні можна знайти open source книжки рецептів, підручники, інструкції з моделювання машин, медичні дослідження, юридичні досьє, стоки фотографій, протезування, кредитні спілки, кока-колу (ну, а ті, кому безалкогольних напоїв замало, відшукають і open source пиво).

Цей новий варіант організації нашої діяльності не передбачає зовнішньої винагороди.