Якби у Симона Васильовича був цей стаут, УНР вистояла.
Спочатку нас вітає потужний сухо-солодкий аромат копченої груші та сливи. На смак - дуже сухий, солодкуватий, в смаку теж чітко відчуваються копчена груша / чорнослив, але з ухилом не в "узварність", а саме в копченість, яка переслідує і в післясмаку.
Алкоголь не відчувається, ніколи б не сказав, що воно міцне аж настільки, що потрібно клеїти акцизку.
Звісно, недешеве, але це й не півасік, якого можна всмоктати полторушку, 0.33 л цього стауту - це забава мінімум на півгодини, а радше більше.
Дуже специфічний, дуже потужний, дуже смачний стаут. Беру його вже десь втретє чи вчетверте. Це 6 балів з 5 можливих.