Лікер Benedictine D.O.M. має насичений, мідний із золотистими відблисками, колір. В напою трав'янисто-пряний аромат, в якому переплітаються цитрусові відтінки мандаринової цедри з тонкими нотами сосни. Лікер має шовковистий і багатий смак з легкими медовими та цитрусовими нотами, а також з м'яким мигдалевим акцентом. В ньому відчувається збалансована солодкість і приємний м'який післясмак.

Лікер Benedictine D.O.M. виготовляється з 27 рослин та спецій, що привезені з різних країн на п'яти континентах: від Греції до Африки, Індонезії, Індії та інших. На виробництві використовують оригінальні мідні дистилятори, а продукт витримують у сяючому палаці Le Palais Bénédictine, який Олександр Ле Гран збудував на честь цього унікального лікеру Феками.

Напис D.O.M. на етикетці є відомим девізом бенедиктинців і означає Deo Optimo Maximo (Бог нескінченно добрий, нескінченно великий). Також його відносять до латинського слова Dominus (Майстер), звання бенедиктинських абатів.

Виробництво починається з приготування чотирьох окремих сумішей трав та спецій. Кожну з них переганяють окремо. Дистилят витримують протягом 8 місяців у великих дубових бочках, перш ніж змішати з медом та шафраном. Найдорожча пряність у світі, шафран, є ключовим фактором збалансованого смаку Бенедиктину. Отриманий бленд нагрівають і залишають відпочити протягом 4 місяців у дубовому резервуарі, потім фільтрують і розливають у пляшки.

Історія виробника: Історія лікеру починається понад 500 років тому у бенедиктинському абатстві Фекамп у невеликому французькому містечку Нормандія, що у Франції. Автором рецепту вважають Дона Бернада Вінчеллі. Говорять, що рецепт Bénédictine створений у 1510 році на основі місцевих лікарських рослин, доповнених східними спеціями.

Під час Великої французької революції, в 1791 році, монастир закрили і оригінальний рецепт Бенедиктина вважався втраченим. За однією з версій, останній чернець абатства перед від'їздом передав секретний рецепт сім'ї Ле Гран, щоб зберегти спадщину Вінчеллі та ченців-бенедиктинців. За другою версією представник того ж сімейства Ле Гран, Олександр-Проспер-Хуберт Ле Гран, в 1863 знайшов втрачений рецепт у своїх сімейних архівах, і відразу взявся відтворити напій. Йому це вдалося, і вже 1873 року виробництво нового бренду досягло 150 тисяч пляшок на рік.

Згодом Олександр Легран замовив спеціальну скляну пляшку для свого Bénédictine. Він отримав право використовувати назву та герб бенедиктинського абатства у настоятеля ордена бенедиктинців у Римі. На честь дона Бернардо Вінчеллі він назвав свій лікер Bénédictine і побудував напівготичний та напівренесансний палац-фабрику, що відрізняється гармонійною екстравагантністю та стриманістю. У палаці зберігаються багаті та різноманітні колекції сім'ї Ле Гран: старі книги, скульптури, живопис, ковані вироби.

Гастрономічні поєднання: На основі лікеру створюється велика кількість коктейлів. Також його можна вживати в чистому вигляді з кубиком льоду або додавати в каву.

Температура подавання: 9-20°C.

Примітка: дизайн пляшки та етикетки на зображенні може відрізнятись від фактичного.