Kilbeggan - це напевно єдиний ірландський віскі подвійної (що притаманно скотчам), а не потрійної дистиляції, як усі інші ірландці. Від цього він звісно ж виграє в ароматиці, яка у нього на мою думку є найсильнішим місцем - фруктова тема з наголосом на яблуко. А от в смаку він, знову ж таки на мою суб'єктивну думку, за рахунок надмірної спиртуозності суттєво програє не лише Bushmills та Tullamore Dew (найкращі ірландці для мене), але навіть Jameson та Paddy. Але загалом варто хоч раз спробувати.

Солод сушиться на торфі та має подвійну дистиляцію, а не тройну як це з ірландцями частіше всього буває. Спирти не менш ніж 5 років витримки. Приблизно 90% спиртів це витримка в бочках з під бурбону і близько 10% - бочки з під хересу. Аромат свіжий, простий, але доволі цікаво змінюючийся, що приємно здивувало. Спиртуозність присутня на початку, подихавши вивітрюється. Із ароматів можу виділити яблуко, причому спочатку це таке конкретно зелене яблуко, але трішки згодом аромат "теплішає до червоного яблука", з'являється загальна фруктовість аромату. Карамельність - спочатку доволі "дешева" яка притаманна дуже простим блендам, потім переходить в приємну медовість. Також є аромати деревини, горіхів, трави. Доволі питкий, такий що "об'єднує" шотландські і ірландські сторони блендових віскі і робить це доволі цікаво.

Звичайний ірландський віскі. М'який але дещо невиразний смак, хоча аромат приємний спиртуозність тільки при відкритті плішки, коли подихає, то вона зникає. Легко можна пити у чистому вигляді. Можна також міксувати на мій погляд краще з яблучним або вишневим соком. Якщо порівнювати із іншими ірландцями Bushmills Original (із білою етикеткою) або з Jameson, то він трохи їм програє.

Сподобався

Надивися лесних відгуків на ютюбі, купив. Не зайшов мені. Надмірно жорсткий. Для мене він гірший від Бушмілса однозначно.