Бабуся вмирати не любила - Павло "Паштет" Белянський

Шахтарське селище. Три покоління однієї сім'ї. Люди, які намагаються жити у проміжках між війнами. "Бабуся вмирати не любила" - книга автобіографічна, тому що автор писав про свою родину. І водночас вона універсальна, бо описує події, явища, характери та долі, які дозволяють зрозуміти Донбас - і людей, які там живуть. Останніми роками цей регіон, здавалося, став розділом з нашого минулого - але тепер він перетворюється на розділ з нашого майбутнього. Нам буде легше розібратися в ньому, якщо ми в нього вдивимося. Книжка, яку ви тримаєте в руках, допоможе кожному зробити це.

Книга "Бабуся вмирати не любила" Павла "Паштета" Белянського - автобіографічний роман, представлений у вигляді збірки чесних, щирих і повністю заснованих на реальних подіях оповідань про мешканців шахтарського селища. Місце дії - селище Шахти №9 поблизу Алчевська Луганської області. Хронологія охоплює час від початку минулого століття до наших днів.

Автор - блогер, режисер та воїн ЗСУ Павло Белянський, є незвичайною і суперечливою фігурою в українській сучасній літературі. Адже він ніколи не ставив перед собою мети стати письменником. Він - автор з народу, який говорить про реалії Донеччини сміливо, подекуди дуже відверто й грубо, але із щемкою ніжністю, яка обов'язково сповнить серце кожного читача. Усі оповідання збірки є самостійними творами, які разом складаються у мозаїку живої атмосфери, і утворюють карту не так Донеччини, як її особливого менталітету - душ людей, які тут живуть.

Сюжети оповідань у книзі "Бабуся вмирати не любила" Павло Белянський об'єднав навколо трьох поколінь однієї родини, з якої походить сам автор. Відтак книга є міксом із сімейної саги та автобіографічного роману. Настрої також змінюються від оповідання до оповідання - тут є смішні та іронічні, є трагічні та філософські, героїчні й шахтарські, прості народні оповідки про людей та про їхній побут між війнами.

Назва книги повторює назву одного з оповідань. Бабуся Аня відчула, що їй скоро помирати, але не змогла, "бо вмирати не любила". Так з доброю усмішкою на вустах автор оповідає про силу й витривалість людей Донеччини. Про людяність, яка сильніша за війну й обов'язково переможе смерть.

Сам регіон у книзі є також дієвою особою, зізнавався Паштет у своєму інтерв'ю для каналу Дім. Це місце живе своїм життям, сповнене своєрідної, хай і дещо приземленої, магії, віддзеркаленої у стосунках між поколіннями, у традиціях, у звичаях триматися одне одного попри розходження й локальні чвари.

"У збірці насправді багато любові, яку герої не вміють висловлювати, бо "врем'я таке було", але вона пробивається між рядків -  тендітна і вперта, як квітка, що проростає крізь асфальт", - з відгуку авторки інстаграм-блогу romenska_nv 

"Бабуся вмирати не любила" - талановита й майстерна робота, книжка, в якій читач може впізнати якщо не себе, то когось зі своїх рідних. Роман не про війну, але про передумови її виникнення, глибоко заховані в людях та їхніх внутрішніх суперечностях", - Анастасія Герасимова, критикиня ресурсу "Читомо".

Автор: Павло "Паштет" Белянський.

ISBN: 978-617-17-0323-0.

Видавництво: Vivat.