Мистецтво зосереджуватися. Як у нас вкрали увагу

Наше життя сповнене відволікань. Намагаючись прочитати книжку, ми постійно відволікаємось на смартфон та соцмережі, змушені вкотре перечитувати один і той самий абзац; навчання стає майже нестерпним через неможливість зосередитись на темі; ефективність роботи значно знижується через все нові електронні листи, що вигулькують на моніторі вашого комп’ютера. Врешті, погана увага погіршує наші стосунки із сім’єю та друзями, адже створює враження байдужості, коли ви вкотре забули, про що вам розповідає близька людина.

Книжка розкаже, як відновити свою увагу та навчитися жити по-справжньому, зумівши відгородитися від усього неважливого і непотрібного.

• Пояснить, чому наш мозок та психіка виснажуються і втрачають змогу зосереджуватись на чомусь довше, ніж на кілька секунд, та як це виправити;
• Розкаже, як сучасні технології, зокрема, гаджети з месенджерами та соцмережами вбивають нашу увагу, заробляючи на цьому величезні гроші;
• Книжка містить в собі як приклади та історії з реального життя, так і досить багато корисної інформації, яку кожен зможе застосувати на практиці, а стиль письма автора та виклад його думок дуже чіткий та зрозумілий.

Йоганн Гарі — британсько-швейцарський письменник і журналіст. Писав для видань The Independent та The Huffington Post. Автор бестселерів «Chasing the Scream» та «Lost Connections» — книг на теми депресії та боротьби з наркотиками.

Про шкоду багатозадачності:

Якщо ви часто перемикаєтесь, то, згідно з дослідженнями, будете повільніші, менш креативні, помилятиметесь і менше запам’ятовуватимете з того, що робите. Мені хотілось дізнатися, як часто більшість із нас отак перемикається. Професорка Ґлорія Марк, у якої я брав інтерв’ю, виявила, що американський працівник у середньому відривається приблизно що три хвилини. Кілька інших досліджень засвідчило, що більшість американців майже весь час переривається і перемикається між завданнями. Нині офісний працівник у середньому приділяє 40 відсотків робочого часу на те, що хибно вважає «багатозадачністю», а отже, завдає всієї згаданої шкоди своїй увазі й зосередженості.

Про важливість сну:

Позитивне омивання мозку відбувається тільки під час сну. Докторка Майкен Недерґор із Рочестерського університету сказала якось в одному інтерв’ю: «Під орудою мозку обмежена кількість енергії, і йому доводиться обирати між двома функціональними станами — неспанням і свідомістю або сном і очищенням. Уявімо, ви влаштовуєте вдома вечірку і можете або розважати гостей, або прибирати в будинку — дві справи водночас виконувати неможливо». Мозок, що не пройшов неодмінного процесу очищення, більше засмічений і менше спроможний концентруватися.

Про користь читання:

Читання забезпечує «унікальне осмислення… Читаючи, ми зосереджуємось на слові на сторінці, але водночас спрямовуємо велику увагу всередину себе, позаяк уявляємо та чинимо ментальну симуляцію». Якщо просто заплющити очі й спробувати щось уявити навмання, це працює інакше. «Така уява — структурована, а наша увага працює унікально, — пояснив дослідник, — коливаючись зовні то на сторінці, то на словах, а потім усередині, на значенні цих слів». Так поєднуються «зовнішня і внутрішня увага». Читаючи художню літературу, людина уявляє, як це — бути кимось іншим.