Поезія, опалена війною - Володимир Воліков

Для мене поезія завжди була мовою кохання, пристрасті та високих почуттів. Як сказав мені колись наш видатний поет Юрій Євгенович Рибчинський: «Римувати слова неважко. Але це ще не поезія. Поезія - це магія слова!».

І я завжди намагався творити цю прекрасну магію. Але війна наклала свій відбиток на усіх нас. І всі ми стали іншими.

І мої вірші стали іншими. Так, в них є і кохання, і пристрасть, і віра, що світло переможе темряву, але ці вірші обʼєднує єдиний наш спільний біль: ВІЙНА.

Ця книга автобіографічна. Я намагався передати в ній те, через що пройшов сам, і запалити у серці кожного вогник надії і віри, що найтемніші часи завжди перед світанком, а наш світ врятує не краса. Ні. Наш світ врятує ЛЮБОВ.