Міцний алкоголь - Ціна: 200-888 ₴ у Дніпрі

Я рік в темі, тож не можу (сподіваюсь, поки що не можу) розписати у всій красі смаковий і ароматичний букет напою, я поки переходжу з рівня "можу на смак відрізнити бурбон від скотчу" на рівень "можу на смак відрізнити Джек Деніелс від Дикої Індички". І ось, я вам, друзі, скажу шо в цього бурбона геть інший смак, його прям можна буде впізнати серед усіх інших дуже легко. Я взяв на пробу цей Езра Брукс (80) і житній (90). В обох є доволі різкий і відчутний смак якогось одного інгредієнту, але я не знаю що саме це. Мені він здається якимось чи то копченим чи то болотним (може це торф?) Чи це просто такий смак у їхніх бочок?.. Короче, якщо хтось з досвідчених розпробував - напишіть, що це, бо дуже цікаво. Мені цей смак занадто нав'язливі, але в цілому, за акційною ціною, бурбон хороший, особливо, якщо в компанії збираєтесь випити усю пляшку за вечір, ми з кумом так випили аж прицмакували. Для домашнього бару, я його брати, більш за все, вже не буду. Але, один раз точно можна спробувати.

Переваги: Оригінальний та цікавий

Недоліки: Відчутний нав'язливий та різкий смак

Пролог. Не професіонал, але пурист: вживаю тільки в чистому вигляді, без льоду чи коли, з «правильного» тюльпаноподібного келиха. Аромат. У свіжовідкупореній пляшці 8-річна дитина «унюхала» йод та зеленку. Я ж йодову складову ледь відчув — як на мене, переважають зернові дистиляти. Спиртуозності чи диму, на жаль, немає. Але після 10 хвилин у келиху аромат змінився на 180°: на передній план вийшла солодка квітково-фруктова нота та цікавий солоний морський аромат, який з часом закрив усе інше. Дуже цікава еволюція аромату! Смак. На жаль, простіший за аромат і «водянистий», хоча «ніжки» на стінках чіткі. Відчувається зерновий дистилят із трав’яно-фруктово-квітковим присмаком. Напій занадто м'який, як на мене, 40% міцності ледь відчутні. Післясмак короткий, з нотками яблука в кінці. Для любителів мішати з колою повинен зайти (хоча з колою все «заходить»:)). Перше знайомство ефекту «вау» не викликало, навіть за таку ціну. Можливо, за тиждень "дихання" щось зміниться, але не впевнений.

Переваги: Ціна. Особливо акційна на MAUDAU. Цікава еволюція аромату.

Недоліки: Невиразність в смаку. Хоча можливо я від нього багато вимагаю

Becherovka Unfiltered — це справжня знахідка для поціновувачів трав'яних лікерів, які шукають щось більше, ніж просто класичний напій. На відміну від звичайної Becherovka, ця "нефільтрована" версія вирізняється своєю глибиною смаку та насиченим ароматом, що робить її унікальним досвідом. Відразу помітно, що напій має каламутний, трохи золотистий колір, що свідчить про відсутність фінальної фільтрації, завдяки чому зберігаються всі цінні компоненти та ефірні олії трав. Аромат багатий і багатогранний: відчуваються традиційні трав'яні та пряні нотки, з яскравими відтінками кориці, гвоздики та цитрусових. Це дійсно щось особливе, що одразу налаштовує на приємні очікування. Смак Becherovka Unfiltered — це гармонійне поєднання солодкості та приємної гіркуватості. Він м'який, але водночас дуже насичений, з добре збалансованим букетом трав. Особливо відчуваються нюанси анісу, імбиру та ромашки, що створюють теплий і зігріваючий ефект. Післясмак довгий, з легкими пряними нотками. Рекомендую

Переваги: Смак аромат

Недоліки: Немає

Слід сказати, що данний напій потенційно зроблений саме з фруктів та, відповідно, має характерний "важкий" спирт, якщо його так можна назвати. По відчуттях від ректифікованого горілчаного (з відсутнім смаком) він відрязняється певною тягучістю, а також смаком того, з чого був власне зроблений. Класична історія, коли в справі присутній аламбік. Можливо, комусь будуть більш відомі такі напої як ракія, чача, граппа, сливовиця, мадярська "палінка" або німецький шнапс. Всі вони створені саме на цьому принципі, а саме: перегінкою через аламбік фруктової чи виноградної браги. За нашою оцінкою, данний варіант "Фруктовиці" вийшов доволі непоганим, десь в діапазоні 4-4,5 з 5. А за таку суму - так тим паче. Якщо казати саме за "Сливовицю", то це один з найкращих варіантів в цій лінійці. Добре йде з чимось смажено-жирним, охолодження не потребує, а от з різким перебиванням смаку не сильно дружить. Коротше, якщо хочеться відкрити для себе щось нове, то є сенс спробувати український "шнапс".

Переваги: Класичний "шнапс"

Хороший коньяк. Ереванский завод это, конечно фирма́. У меня во времена перестройки после был знакомый из Еревана. У них там такой бардак в то время был, сахара чай попить не было. И вот мой знакомый приехал к нам за помощью. Колбаса, конфеты, короче продукты долгого хранения. Колбаса с/к. Мы помогли, ему понравилось. В знак благодарности, в следующий раз привез десятилетнего коньяку пару бутылок. Нам понравилось. Ты нам бакалею мы тебе промтовары, так сказать. Тогда я только познакомился со своей будущей женой. Так мы перепили всю линейку ереванского. Так вот он рассказывал, что те, кто разбирается в коньяке по воскресеньям(давальческий день,с гор коньяк привозили сдавать)приезжали к заводу и дегустировал давальческий коньяк прямо из бочонков. И если подходил, покупали бочонками. Рассказывал, что такой коньяк привозили сдавать, нектар нереальный. Сами по дедовым рецептам. Может и мне такой прадед попадется. Спасибо "Maudau" за возможность приобщиться к культуре армянского народа.

Переваги: Происхождений

Недоліки: Нет

О, ну тут класика, як чебурек біля вокзалу – Johnnie Walker Red Label. Це той віскі, який знає всі твої секрети і вміє зробити тусу навіть у найтупішій компанії. 40%, 1 літр – це вже заявка на серйозний вечір. Аромат простий, але приємний: трохи диму, карамелі, ванілі і легенький натяк на спеції. Це не той віскі, який нюхаєш, як сомельє, а той, який п'єш, як є. На смак – прямолінійний: трошки солоду, карамельки і легка перчинка. Нічого надприродного, але й не фігня якась. Його сила – в універсальності: п'єш чистим, закидуєш льоду, заливаєш колою чи імбирним елем – і завжди нормально заходить. Ціна? А шо, літр на таку вартість – це майже благодійність. Цей чувак не претендує на статус "витриманого солодового короля", але свою роботу він робить чітко. Вердикт: бери, якщо треба щось просте, надійне і перевірене часом. Це ідеальний варіант для туси, шашликів чи просто вечора, коли хочеться трохи розвантажити мозок. Red Label – як друг, який не зрадить, але і в душу лізти не буде.

Переваги: Для коктейлів норм

Я не професійний соміл'є і не великий знаток віскі, але вживаю його в чистому вигляді, з посуду, який дає можливість насолодитись ароматом, смакуючи кожний ковток. Цей віскі, в принципі, мені сподобався, хоча він не перевершив мої очікування. Спробував його за рекомендацією ШІ :) після "розмови" з ним про мої смакові вподобання. Він мені його порадив дізнавшись, що на сьогоднішній день, лідером моїх вподобань є Teacher's Highland Cream. З ним я його і порівнював. В цілому ці два зразки, як на мене, дійсно дуууже схожі! Більше того, якби я їх пробував окремо, з великим проміжком часу, різницю, скоріше за все, не помітив би. А так, Islay Mist здався мені як більш насиченим і димнішим Teacher's Highland Cream, що правда в другому відчутні квітково-фруктові ноти, чого в Islay Mist я практично не відчув, окрім помітного яблука в післясмаку (хоча це я відчуваю практично в кожному скотчі). Можливо ця різниця через те, що Islay Mist була свіжовідкритою, а Teacher's три місяці як вже.

Переваги: Смак відповідає моїм вподобанням.

Недоліки: Я не виявив.

Цими вихідними довелося куштувати цю горілку. Я не любитель горілки, але треба віддати належне, горілка - найчесніший алкоголь. Коли ми віддаємо похвали горілці, ми не захоплюємося витонченими нотками коньячних спиртів, не витримці дубових бочок, ми просто визнаємо, що ця горілка менш гидка. І як результат, горілку п'ють щоб п'яніти, а не щоб насолодитися смаком. Ця горілка справді СМАЧНА! Ні, в ній немає солодощі, незважаючи на цукор, вказаний в етикетці смак грейпфрута віддає в післясмаку приємною терпкістю, але фішка в іншому: вона шалено М'ЯКА! Я навіть спочатку не зрозумів, що випив горілки, немає бажання поморщитися, немає інших негативних позивів, смак спирту майже не відчувається (мені здалося, що грейпфрутовий смак його вміло маскує). Її легко пити в чистому вигляді, наприклад з льодом, вона непогано піде з коктейлями. Не дивно, що на ранок, не рахуючи невеликої сухості, жодних негативних відчуттів у мене не було. Горілка напевно сподобається і тим, хто п'є міцні напої.

Брал именно этот саке. Вкус достаточно сложный, - что-то среднее между белым вином, выдохшейся водкой, нотками виски и берёзовым соком. Вкуса риса здесь не почувствуешь, потому что рис сам по себе имеет достаточно слабый вкус, ну и как любой продукт брожения имеет измененный вкус. В пиве я не думаю, что кто-то ощущает вкус зерна, который к слову и близко не похож на вкус пива. Конкретно саке это такой напиток, который надо именно распробовать. Я бы в этом плане сравнил его с водкой, - когда первый раз её продаешь в подростковом возрасте она никому не нравится. Или с оливками или каперсами, которые тоже с первого раза мало кому нравятся Несмотря на градус это пьянящий напиток, отпадают сразу вопросы почему саке несмотря на меньшую крепость классифицируется как крепкий алкоголь. Его укороченный градус весьма обманчив. Если воспринимать саке как виски или водку, а не вино, тогда цена в целом нормальная К слову хотя штрих-код немецкий, адрес мощностей производства указан в Японии.

Переваги: Сложный вкус

Недоліки: Особо не заметил, по полной цене без акции всё же дорогой