Пиво Правда

Пиво "100 років УНР" - це не просто напій, а справжній символ історії та українського духу. Цей продукт привертає увагу не лише своїм смаком, а й оригінальною концепцією, яка відсилає нас до важливих подій. Пиво відрізняється насиченим смаком та збалансованим ароматом. Легкі нотки солоду та хмелю створюють приємний післясмак, який оцінять навіть досвідчені любителі пінного. Його щільність і помірна гіркота роблять напій універсальним - він чудово поєднується із закусками або просто підходить для насолоди в колі друзів. Дизайн упаковки заслуговує на окрему похвалу: патріотичний стиль і символіка УНР додають унікальності і роблять продукт особливим. Це пиво не тільки вгамовує спрагу, а й пробуджує почуття гордості за національну спадщину. "100 років УНР" - це ідеальний вибір для тих, хто цінує не лише якість напою, а й його смислову глибину.

Переваги: Низька карбонізація, копченість

Недоліки: Більше однієї пляшки важко випити, дуже насиченний смак. Трохи водянисто не вистачає густини

Добре карбонізване, дуже гарний і насичений хмелевий аромат. А от смак, як для ІРА, трохи підкачав. Після тони випитого крафту я вже майже перестав відчувати гіркоту в пиві, але тут вона дуже відчутна. В принципі для цього стилю пива це може й нормально, для мене це взагалі не проблема. Але, на мою думку, якби її було б трохи менше (відсотків на 20), то смак був би більш збалансованим. Та й новачків надмірна гіркота може відвернути. Інша проблема смаку даного пива - за цією гіркотою особливо більш нічого і не відчувається. Смак злегка пустуватий і водянистий. Ніби і є певні нотки цитрусів і тропічних фруктів, але вони якісь розмиті. В цілому це непогане пиво, я б не відмовився випити його знову. Але є багато цікавіших представників цього стилю. Як вітчизняних, так і закордонних.

Для українського стауту це досить вдалий варіант. В ароматі переважають обсмажений солод, кава та легкі шоколадні нотки. Смак насичений, але без надмірної солодкості — відчувається приємна гірчинка обсмаженого зерна та сухий післясмак. Тіло середньої щільності, завдяки чому пиво не здається важким і добре п'ється. Якщо очікувати класичний ірландський сухий стаут, то цей варіант трохи м'якший і менш виражений за смаком, але має власний характер. Найкраще розкривається при температурі трохи вищій за холодильну. Добре поєднується з м'ясними стравами, витриманими сирами або навіть шоколадними десертами. Загалом це якісне темне пиво, яке варто спробувати тим, хто любить стаути, хоча любителям дуже насичених імперських сортів воно може здатися дещо стриманим.

Смак цього пива дуже цікавий і насичений. Відразу відчувається приємний карамельний відтінок, який переходить у помірну гіркуватість, додаючи пиву характеру. Солодкий присмак надає йому особливого шарму і робить смак збалансованим та завершеним. Аромат у пива також дуже приємний, з помірною хмільною гіркотою, яка підкреслює його свіжість і насиченість. Цей аромат чудово доповнює загальне враження і робить пиво ще більш привабливим. Правда Putin Huilo – це не просто пиво, а справжній символ стійкості та патріотизму. Воно ідеально підходить для тих, хто хоче насолодитися якісним напоєм і підтримати українського виробника. Загалом, це пиво варто спробувати всім поціновувачам оригінальних і насичених смаків. Рекомендую до дегустації!

Переваги: Дуже цікавий смак, гарна бутилка у сервізі)

Недоліки: Не виявив

Якби у Симона Васильовича був цей стаут, УНР вистояла. Спочатку нас вітає потужний сухо-солодкий аромат копченої груші та сливи. На смак - дуже сухий, солодкуватий, в смаку теж чітко відчуваються копчена груша / чорнослив, але з ухилом не в "узварність", а саме в копченість, яка переслідує і в післясмаку. Алкоголь не відчувається, ніколи б не сказав, що воно міцне аж настільки, що потрібно клеїти акцизку. Звісно, недешеве, але це й не півасік, якого можна всмоктати полторушку, 0.33 л цього стауту - це забава мінімум на півгодини, а радше більше. Дуже специфічний, дуже потужний, дуже смачний стаут. Беру його вже десь втретє чи вчетверте. Це 6 балів з 5 можливих.

Це трохи цікавіше, ніж звичайний масмаркетовий лагер, але все одно це задорого за таке пиво, адже за таку ціну вже можна взяти 0,5 л нормального ІРА. Аромат невиразний і майже відсутній, є нотки припаленого солоду і чомусь мені трохи повіяло якимось стаутом. В смаку в цілому те саме. Присутня гіркота. Як для того, хто перепробував купу різних крафтових ІРА та стаутів, то така гіркота вже звична. Але я вважаю, що для лагеру це занадто, подібне пиво повинно бути більш м'яким, адже рядовий споживач таке не зрозуміє. Хоча, мабуть, це пиво і не розраховане на таких людей.

Я не фанат міцного пива, бо воно частенько має неприємний спиртовий присмак, що псує весь смак. Але тут з цим проблем немає, алкашність не випирає, смак приємний, солодкуватий. Однак міцність цілих 8% добре відчувається, і через це складніше відчути всі нотки смаку. Тому я так і не встиг його розпровувати і добре зрозуміти. Треба було взяти декілька пляшечок. Але і вживати таке, мабуть, більше ніж 0,5 л вже треба з обережністю, бо по голові воно добре б'є. Це точно пиво не для постійного вжитку. От в якості експерименту, спробувати щось нове і незвичне - в самий раз.

Правда вміє варити хороше цікаве пиво за чесні гроші(я замовив ящик Зеника в "пінну середу" і ціна вийша 42 грн/банку з безкоштовною доставкою). Стиль заявлено український блонд ель - ніби відсилка до бельгійських блондів, але без дуже сильного дріжджового характеру, без помітних фенолів. В смаку солодова складова найпомітніша, пиво легке, освіжаюче, кольору від золотого до кольору мокрої соломи (він різниться від банки до банки, до речі) і ненав'язливим ароматом кісточкових фруктів. Гіркота майже відсутня, а фініш сухий. Чудово пасує до суші, бургерів або чипсів.

Прикольно. На всі 5 балів може й не тягне, але 4,5 я б поставив. Легке, п'ється, ніби це якийсь фруктовий напій чи компот, і це при міцності 6,3%. Алкоголь майже не відчувається. Смак пива в цьому напої мало відчутний. На відміну від багатьох саурів, це пиво не настільки кисле, що аж зуби зводить, воно лише злегка кисленьке. Точніше кисло-солодке. В смаку вибух фруктів (персик та манго). Мені сподобалось, бо це смачно, незвично і цікаво, хоч і трохи задорого. Та воно варте того, щоб його хоча б спробувати чи балувати себе іноді чимось подібним.