Віскі у Львові

Аромат апельсинової цедри. Дуже багато спецій у носі. Трохи сушеної деревної дошки, як на складі. Спеції розвиваються в корінь імбиру та палички кориці. Ароматний та трохи різкий. Попереду м'які сливи, галетне печиво "Марічка" та цукор мусковадо. Крихітні нотки вологої кавової гущі з тютюновою стружкою, мідними монетами та сосновим листям. Заманлива штука. Смак та фініш приємний. Шовковисте відчуття у роті. Іриска на початку, яка трохи колюча і має тривалу насолоду в кінці. Смак стає трохи кислим після кількох ковтків, майже деякі темні шоколадні квадратики. Мідь у носі також присутня у смаку, з лимонним присмаком та великим вибухом дуба. Невеликі натяки на горіх макадамія, цитрусовий вибух із корицею, мускатним горіхом та гвоздикою, щоб завершити все це. Супердовгий післясмак у цьому напої. Прянощі та дерево - це залишковий смак тут, що змушує мене повертатися за добавкою. Майже ідеальний напій для самотності та коктейлів.

Переваги: Все. Від корку до дна пляшки

Вирізняється серед інших житніх віскі. В ароматі немає потужного розсолу та «одеколонності» житніх індички та «біма», так само немає ухилу в хліб з медом, як у «вудфорда» чи elijah craige. Дійсно чимось нагадує житній «Джек», що логічно, оскільки це його тенесійський «брат», проте в «Поні» досить відчутний відтінок зеленого чаю. На ніс відчуваються також спеції, перець, аж потім щось фруктово-медове, може трохи цитрусів. На смак округлий, солодкуватий з перчинкою, медова складова тут вже досить відчутна. Є той самий зелений чай, карамельні цукерки, трохи перезрілих фруктів (персик чи абрикос). Спочатку здався мені трохи жорсткуватим, але буквально через 3 дні після відкорковування пляшки став відчутно мʼякішим. Посмак середній, досить простий, але приємний, спеції, зелений чай, трохи деревʼяшки та мʼяти. В цілому - рекомендую, цікавий та насичений віскі, та й уроженців Тенесі, окрім «Джека», на нашому ринку складно знайти.

Віскі *Jack Daniel's Tennessee Old No.7* (40%, 0,5 л) — це класичний представник американського віскі, який має добре знайомий смак і аромат, завдяки унікальному процесу фільтрації через деревне вугілля, що називається "чаркол фільтрацією". Цей процес надає віскі особливо м'який і збалансований смак з нотами ванілі, дуба, карамелі та легким димним відтінком. Особливістю *Old No.7* є його універсальність: воно відмінно підходить для споживання як в чистому вигляді, так і в коктейлях. Завдяки своїй помірній міцності, віскі можна насолоджуватися як на льоду, так і як інгредієнтом в різноманітних алкогольних сумішах. Відсутність надмірної терпкості або гіркоти робить його легким у споживанні навіть для новачків у світі віскі. Досвід використання цього напою показує, що *Jack Daniel's Tennessee Old No.7* є чудовим вибором для любителів традиційного американського віскі, які цінують як класичні, так і нові варіації коктейлів.

🥃АРОМАТ: Складний і багатий: лимонний джем, морський солоний торф, димок, солома, польові квіти, солодкий ванільний крем, чебрець, яблучне пюре та тирса. Розкриваючись стає м'якшим і соковитішим. 🥃СМАК: Досить багатий, багатогранний і оксамитовий. Відразу дим, насолода, сіль і трохи перцевого печіння. Солона карамель, землістий торф, тирса, мед з перцем, солодкі спеції і той же ванільний крем з лимоном. Пізніше апельсин, ягідне повидло, фрукти, зелена трава та морська сіль із відтінком йоду. 🥃ПІСЛЯСМАК: Досить тривалий, довше середнього, переливистий з гарним розвитком. Зола з вершковою карамеллю та печінням на кінчику язика, з відтінками шоколаду, фруктів, свіжої зелені, легкою терпкістю та пряністю. Наприкінці трохи попелу та свіжий зріз деревини. ☝️ВИСНОВОК: Молодий, але потужний і водночас п'ється легко і приємно. Димний, ванільний з багатогранною насолодою та деревиною. Не зважаючи на 46%, алкоголь добре захований.

Бюджетний шотландський віскі, який розливається в Італії! Даний скотч потрібно аналізувати з адекватним розумінням того, що це бленд з найдешевшої цінової категорії. І звісно ж не порівнювати його зі скотчами з більшим відсотком солодових спиртів, і тим паче з ірландцями (потрійна дистиляція). Тіло - водянисте, ніжки практично відсутні. Аромат - мінімум 20 хвилин потрібно дати напою насититись киснем і ''відпочити'', інакше нічого, окрім спиртуозності ви не відчуєте. Смак - знову ж таки відчутно спиртуозний; відчувається щось фруктове, трошки ванілі і на фініші столярка (лакофарбова тема). Посмак - короткий і досить безликий. Але! Нічого зайвого чи відразливого однозначно немає. Цей напій за всіма ознаками має право називатися скотчем. Отже, якщо ви розумієте, що таке бюджетний скотч і як його правильно вживати, то Barry Bernard вас точно не розчарує. А для коктейлів так це взагалі прекрасний варіант не за всі гроші світу

Переваги: Ціна; чесний бюджетний скотч

Недоліки: Надмірна спиртуозність, цей напій у чистому вигляді що називається ''на любителя''

Всім привіт. Що можна написати після дигустації даного нопою: Fercullen Single Malt — це дуже гідний представник ірландського single malt, але він мене трохи відверто розчарував. Він має приємний фруктово-солодкий характер, добру якість у своєму класі, і може бути чудовим варіантом для тих, хто хоче спробувати щось нове в ірландському стилі, проте будьте готові до емоційно-смакових гойдалок, оскільки оскільки смакові відчуття з кожною стопкою відрізняються. Однак, якщо ви шукаєте віскі з максимальною віковою глибиною, шері-витримкою, або дуже довгим фінішом — можливо, варто розглядати також інші варіанти. Запах дуже прости з легким відтінком бурбонових бочок, але без спиртоозності. Смак повторює запах, проте добавляється спеції та терпкість (відчувається ці 46% градусів). Післясмак швидко проходить, бо це нас реліз. Спробувати можна, но я Вам не рекомендую, за цю ціну можна спробувати набагато кращи продукти.

The Pogues, Streams of Whiskey – унікальний продукт, створений легендарним ірландським гуртом The Pogues. Віскі був створений шляхом вмілого змішування легкого ірландського фруктового дистиляту з насиченою англійською. Віскі витримувався в бочках з-під бурбона, що надало йому насичений ванільний та ірисовий характер. Дистиляція The Pogues Streams of Whiskey виробляється на заводі Halewood. В ароматі відчуваються тонкі мотиви ягід і троянд, шоколаду і карамелі, що розпустилися. Смак - багатогранний і м'який, з тонами імбиру, вершкової помадки, малини та горіхів. На фініші яскраво звучать карамель, цитрусові, дим та перець. Аромати витончено затримуються, запрошуючи вас насолодитися моментом та оцінити майстерність, з якою зроблено кожну пляшку. Гарний ірландський віскі з приємним смаком. У ньому відчуваються ягідні тони та вершковість, за рахунок чого смак і післясмак здаються м'якими, незважаючи на градус.

Віскі *Jack Daniel's Tennessee Travelers No 2 Bold&Spicy Straight Tennessee Rye Whiskey* (53,5%, 0,5 л) — це досить потужний і насичений напій, який випускається в обмеженій серії та є частиною лінії *Tennessee Travelers*. Його основною особливістю є високий вміст алкоголю (53,5%), що надає віскі виражену міцність і глибину смаку. В цьому віскі домінують пряні ноти чорного перцю, кориці, а також легкий відтінок дуба і ванілі, що характерно для продуктів з використанням жита. Завдяки процесу витримки у бочках, що надають йому додаткову спеціяність, цей віскі має чітко виражений "гострий" характер і міцний післясмак. Вони додатково посилюються завдяки високому вмісту алкоголю, який надає йому більш інтенсивну, збуджену та об'ємну текстуру. *Jack Daniel's Tennessee Travelers No 2* відмінно підійде для поціновувачів більш сміливих і яскравих віскі, котрі шукають складніші аромати та більш високу міцність.

Відкорковував з певними упередженнями, ну бо - що ми не бачили в Джемесоні. Але в цьому випадку упередження і очікування однозначно варто відкинути; з мого Джемесон-досвіду (базовий, ІПА- та стаут едішн, 12-річний) цей вирізняється кусючістю, але це якісна і впевнена в собі кусючість. Ніби стандартна для віскі аромо-ароматика, але це щось навколо золотого стандарту, "ось дивіться звідки танцювати". Нічого зайвого, ніяких складних нюансів, трохи пекучо на язику - але це власне і є повернення до базового ірландського віскі, яким він був (як люди кажуть) десь до середини 1960х років. Отже - не порівнюйте з базовим попсовим Джемі; будьте готові до ірландського панчу; для отримання оптимальних вражень не робіть великі ковтки. Чудовий зразок справді класичного ірландця за класичною ж "пот стіл" технологією, не можу рекомендувати його всім підряд, але для розуміння ірландської теми однозначно варто спробувати.