Бомбардувальна мафія. Мрія, спокуса і найдовша ніч Другої cвітової

Голландський геній зі своїм саморобним комп'ютером, брати із центральної Алабами, британський психопат та хіміки-піромани з Гарварду — Малкольм Ґладвелл об'єднує усіх цих персонажів для дослідження одного з найбільших моральних викликів в сучасній американській історії.

Велика кількість військових мислителів перед Другою світовою війною вважали літак другорядною розробкою. Та деякі стратеги-ідеалісти під назвою «Бомбардувальна мафія» поставили собі питання: «А що як високоточне бомбардування могло б покалічити ворога і зробити війну значно менш кровопролитною?»

Усупереч цьому в найбільш смертоносну ніч війни бомбардування Токіо було справою рук Кертіса Лемея — генерала, завдяки жорстокому прагматизму і тактиці випаленої землі якого тисячі цивільних в Японії були позбавлені життя. Та, можливо, врятовано було набагато більше людей, адже вдалося запобігти запланованому вторгненню з боку США.

Але чи було це виправдано? Все могло б бути інакше, якби Гейвуд Ганзелл — попередник Кертіса Лемея, лишився б на своїй посаді. Гейвуд вірив у точність бомбардувань, та коли вони з Лемеєм зійшлися у двобої за владу в гуамських джунглях, Кертіс переміг. А це стало поштовхом до найтемнішої ночі Другої світової.