Ектосан Бровафарма інсектоакарицид без каренції 10х5 мл (4820012500598)

Опис

Розчин світло-жовтого кольору, прозорий, маслянистий, з легким специфічним запахом.

Фармакологічні властивості

Комбінований контактний інсектоакарицид, уражає периферичну нервову систему комах і кліщів на всіх фазах їхнього розвитку (яйце, личинка, німфа, імаго).

Належить до III класу токсичності, помірно токсичний для теплокровних тварин і птиці, токсичний для риби та бджіл.

Показання

Профілактика та лікування великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней, коней, домашньої птиці при ураженні ектопаразитами, чутливими до діючих речовин:

• акариформними кліщами родин Psoroptidae, Sarcoptidae, Demodecidae, Cheyletidae;
• паразитиформними кліщами родин Ixodidae, Argasidae, Dermanyssidae;
• волосоїдами родини Trichodectidae;
• пухоїдами родини Menoponidae;
• пірʼяїдами родини Philopteridae;
• вошами Haematopinidae, Holopeuridae, Linognathidae;
• кровосисними комахами родин Muscidae, Calliphoridae, Sarcophagidae;
• личинками підшкірного оводу Hypoderma spp., естрозу овець Oestrus ovis, вольфартіозу Wohlfahrtia spp., м’ясних мух Sarcophagidae spp.

Протипоказання

Не призначати клінічно хворим і виснаженим тваринам.

Спосіб застосування та дози

Застосовують у вигляді робочих розчинів, які готують безпосередньо перед використанням шляхом додавання в нехлоровану питну воду і розбризкують із дрібнодисперсних розпилювачів. При ураженні псороптозом, саркоптозом тощо розчин втирають за допомогою щіток протягом 40-50 с. Дрібних тварин (овець) купають у спеціально обладнаних ваннах, в основному після стрижки.

Для дезакаризації тваринницьких приміщень до 10% їхньої площі (двері, підвіконня, стіни тощо) обробляють розчином 1:500 з розрахунку 0,2 л на 1 м2, для дезінсекції (проти зоофільних мух) — розчином 1:50.

При ураженні тварин кліщами родин Psoroptidae, Sarcoptidae, Dermodecidae, Cheyletidae, безкрилими комахами-збудниками сифункулятозів родин Haematopinidae, Holopeuridae, Linognathidae, волосоїдами родини Trichodectidae, пухо- та пероїдами родин Menoponidae та Philopteridae використовують розчин 1:750.

Для одноразової обробки робочі розчини використовують у таких об’ємах:

• велика рогата худоба, коні — 1-3 л на 1 тварину, для захисту від гнусу — 0,2-0,3 л один раз на день;
• вівці, кози, свині — 0,5-1 л на 1 тварину;
• кури — 20-60 мл на 1 птицю;
• індики — 20-60 мл на 1 птицю.

Гусей, качок обробляють шляхом занурення в ємності з робочим розчином.

Тварин, які вражені акариформними, гамазоїдними та іншими кліщами, обробляють повторно через 9-12 днів.

Застереження

Персонал, який працює, повинен дотримуватися правил гігієни та безпеки, прийнятих при роботі з ветеринарними засобами, і використовувати захисний одяг (халат, шапочка, ґумові рукавички, ґумове взуття, герметичні захисні окуляри, респіратор). Палити, вживати їжу та напої заборонено. Після закінчення робіт руки та обличчя ретельно вимити з милом, рот прополоскати водою. При потраплянні на шкіру та слизові оболонки негайно змити його водою, при появі ознак отруєння (запаморочення, нудота, загальна слабкість) звернутися до медичного працівника.

Забруднену тару знешкоджують протягом 5-6 годин розчином кальцинованої соди 3-5 %, після чого промивають водою. Залишки знешкоджують розчином їдкого лугу 5%, водною суспензією гашеного або хлорного вапна у співвідношенні 1:3 і зливають в яму глибиною не менше 0,5 м, розташовану далеко від джерел водопостачання, водоймищ, річок і місць випасу худоби.

Після останнього застосування забій тварин на м’ясо дозволяється через 14 діб. М’ясо, отримане раніше вказаного терміну, використовують для годування м’ясоїдних тварин або виготовлення м’ясо-кісткового борошна. Обмежень щодо використання молока і яєць немає.

Умови зберігання

В упаковці виробника, у темному, недоступному для дітей та тварин місці, далеко від опалювальних приладів, окремо від продуктів харчування і кормів за температури від 0 до +25 °С.

Термін придатності

2 роки.

Ектосан: доступний захист врх від зовнішніх паразитів

Великій рогатій худобі завжди загрожують ектопаразити — мухи, комарі, мошки, гедзі, оводи, волосоїди, воші, блохи, кліщі тощо. Комахи паразитують на тваринах і викликають анемію, слабкість, свербіж, занепокоєння. Худоба втрачає апетит, здатність нормально відпочивати. Все це призводить до порушення фізіологічних функцій — продуктивність знижується, захворюваність зростає. Членистоногі переносять збудників хвороб ВРХ, а деякі з них є заразними для людей.

Практикуючий ветеринарний лікар зазвичай веде комплексну боротьбу з ектопаразитами: впроваджує системні заходи дезінсекції, використовує ветеринарні засоби, застосовує механічні та екологічні методи контролю і знищення ектопаразитів в стадах.

Ектопаразитициди, безумовно, зменшують вплив збудників інфекцій та інвазій, які передаються комахами-переносниками. Однак їх інтенсивне використання у різних частинах світу призвело до резистентності цілих популяцій ектопаразитів.

Важливими характеристиками ветеринарних засобів, що застосовуються проти ектопаразитів, є:

• дієвість — відсутність у паразитів резистентності до них;
• безпечність — не повинен потрапляти в молоко.

Тільки такі засоби можна застосовувати без обмежень в будь-який період року, не зважаючи на лактацію та тільність корови.

Які комахи атакують худобу влітку?

В пасовищний період тваринам дошкуляють мухи. Вони п’ють кров, завдають болючих укусів, переносять збудників маститів, на стадії личинки викликають міази, є проміжними господарями гельмінтів, що спричиняють кровоточиві виразки і стефанофіляріоз. Мухи є механічними переносниками бактерій Moraxella bovis (збудників інфекційного бичачого кератокон’юнктивіту, або «рожевого ока») і проміжними господарями гельмінтів телязій (заражають очі худоби).

Окрім мух, худобу на пасовищі кусають комарі, які живляться кров’ю і знижують продуктивність та приріст ваги, особливо у молодняка. Комарі переносять небезпечні інфекції, наприклад, вузликовий дерматит.

Мошки викликають синдром, який називається симуліотоксикозом. В місцевостях, де їх популяції різко зростають, велика рогата худоба може навіть загинути від втрати крові. Мошки також переносять вірус везикулярного стоматиту та філяріальних нематод, що викликають у великої рогатої худоби онхоцеркоз (друга після трахоми інфекційна хвороба, що спричиняє сліпоту).

Ґедзі є гематофагами, що постійно нападають на велику рогату худобу, а також механічними переносниками патогенів. Вони часто повертаються до того самого господаря або намагаються поживитися іншим господарем поблизу.

Оводи не вражають тварин, проте відкладають на їхній шкірі небезпечних личинок. Личинки згодом мігрують по організму, зокрема по спинному мозку і навесні группуються на спині у вигляді горбиків. Несамовиту поведінку великої рогатої худоби, що намагається уникнути зависання самок овода, щоб вони не відклали свої яйця, називають гейдингом. Паразитування личинок призводить до зменшення приросту ваги, зниження ваги при відлученні та скорочення виробництва молока.

Пасовищні кліщі, що п’ють кров тварин, переносять небезпечні кровопаразитарні хвороби — анаплазмоз, бабезіоз та тейлеріоз.

Як обробляти тварин влітку?

Ектосан виробництва компанії «Бровафарма» захищає тварин від нападу комах-паразитів — мух, комарів, мошок, ґедзів, оводів. Обробляти тварин потрібно перед вигоном на пасовище.

Зазвичай обробки проводять зранку. Готують розчин Ектосану таким чином: 1 мл додають до 750 мл води. На одну тварину залежно від її ваги потрібно від 1 до 3 літрів розчину. Для захисту від гнусу достатньо 300 мл на день. Обробки повторюють щоденно або раз в декілька днів, що залежить від погоди та кількості комах.

Які комахи атакують худобу взимку?

Паразитуючі комахи надокучають худобі не тільки влітку. Взимку на тваринах також живуть волосоїди, воші, мікроскопічні кліщі та блохи.

Воші є гематофагами і зазвичай мають вузьку загострену голову, тоді як волосоїди харчуються шкірою та волоссям і мають широку голову. Сильне зараження вошами супроводжується свербінням і може спричинити важку анемію. Уражені тварини дряпають і роздирають шкіру, намагаючись позбутися викликаного комахами неспокою.

Кліщі мають довжину приблизно 1 мм, живляться шкірою та її виділеннями або ковтають рідину, що сочиться з ураженої шкіри. Важкий дерматит, спричинений шкірним акарозом, називається коростою. Велика рогата худоба може бути одночасно уражена коростою п'ятьох типів, кожний з яких викликають кліщі різних видів.

Збудником саркоптозу, або корости є шкірний кліщ, який швидко передається від тварини до тварини та небезпечний для людини. Якщо саркоптоз не лікувати, шкіра потовщується, утворюються великі складки і папули. Через кілька тижнів ураження розповсюджуються по всій поверхні тіла та супроводжуються сильним свербінням.

Псороптоз спричиняє кліщ Psoroptes ovis. Він проколює шкіру, щоб пити ліквор. У місці проколу утворюються рани, які покриваються товстими кірками, тому псороптоз супроводжується ексудативним дерматитом, алопецією та інтенсивним свербінням. Якщо захворювання не лікувати, тварини (телята) можуть вмерти.

Хоріоптичний коростяний кліщ, як правило, мешкає на шкірі хвоста та гомілок, а також уражає путо.

Demodex bovis є найпоширенішим із трьох видів кліща Demodex. Він уражає волосяні фолікули та сальні залози великої рогатої худоби, харчується шкірним салом, плазмою та залишками епідермісу.

Кліщ Psorobia bos теж належить до коростяних. Він спричиняє невелике потовщення шкіри та незначне лущення, яке свербить.

Велику рогату худобу вражають і вушні кліщі Raillietia auris та Raillietia flechtmanni. Вони спричиняють вушну коросту, яка характеризується свербінням, почервонінням, виділеннями з вух, струпами та неприємним запахом.

Як обробляти тварин взимку?

Для боротьби з «зимовими» паразитами 1 мл Ектосана додають до 750 мл води. Використовують 1-3 літри на тварину, залежно від її ваги. Обробку повторюють кожні 9-12 днів.

Таким чином, мухи, комарі, мошки, гедзі, оводи, волосоїди, воші, блохи, кліщі можуть завдавати худобі шкоди й призводити до:

• анемії та слабкості;
• свербежу та занепокоєння;
• втрати апетиту та зниження продуктивності;
• підвищеному ризику захворювань;
• економічних збитків.

Уникнути цього допоможе Ектосан від «Бровафарма», який є:

• ефективним: вбиває широкий спектр шкідників;
• безпечним: для тварин та продукції тваринництва;
• зручним: легко наносити на тварин за допомогою розпилювача;
• економічним: допомагає уникнути втрат продуктивності та заощаджує кошти на лікування.